Тільки пам'ятайте, що карати малюків так не можна. Якщо дитина дуже мала, можна самим вийти з кімнати. Карати надовго таким чином маленьку дитину теж не варто, бо через деякий час вона просто забуде, за що її покарали.
Дітей одного-двох років також не варто карати. У цьому віці батькам краще застосовувати просте відволікання, зважаючи дитину на інший предмет або явище. Також слід пояснювати небажаність тієї чи іншої поведінки, інтонаційно виділяючи слова «ні» та «не можна».
До двох-трьох років штрафувати дітей взагалі марно, бо вони не розуміють зв'язок між подіями та його наслідками. А от з трьох років мама з татом стикаються з першими скандалами та непорозумінням з боку малюка. Тому з цього віку можна починати запроваджувати дисциплінарні заходи.
Караючи дитину, не кричіть, не злитесь: не можна карати, коли ви в нападі гніву, роздратовані, коли дитина попалася «під гарячу руку». Краще самому охолонути, заспокоїтись і лише тоді карати дитину. На зухвалу, демонстративну поведінку дитини, явну непокору потрібно відповідати впевнено та рішуче.