Механізм дії азитроміцину пов'язаний з пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 50 S-cyб'єдиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції і пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст і розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Азитроміцин активний щодо грамнегативної флори: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhallis та ін. Азитроміцин виявляє високу активність щодо інших, ніж хламідії, інфекцій, що передаються статевим шляхом: Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, Neisseria gonorrhoeae та Haemophilus ducreyi.
Через 24–96 годин після прийому азитроміцину в дозі 500 мг його концентрації у слизовій оболонці бронхів у 200 разів, а в рідині, що вистилає епітелій, у 80 разів перевищують сироваткові.
Показання для застосування Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит; інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, в т.ч.