Дзвонити в усі дзвони (прост.) всім, всюди говорити про що-л. також дзвонити.
Бити на сполох – 1) дзвоном дзвону сповіщати про лихо, скликати на допомогу; 2) перен. піднімати тривогу, звертати увагу суспільства на якусь зв. небезпека (книжн.).
Звичай дзвонити у дзвони виник задовго до появи християнства. Ще в Стародавньому Єгипті ударами в гонг відзначався початок жертвопринесення. Після встановлення християнства дзвін став використовуватися для оповіщення про початок служби у церкві. Ви коли-небудь прислухалися до дзвін?
Дзвонити – 'виробляти, викликати або видавати дзвін'. Наприклад: дзвонити в дзвінок, дзвонить будильник (але не дзвенить!), дзвонять куранти, дзвонить дзвін, телефон та інших. У слові дзвонити наголос фіксоване – другого склад – для будь-яких форм слова.