Перша пластмаса була отримана англійським металургом і винахідником Олександром Парксом 1855 року. Паркс назвав її паркезин (пізніше набула поширення інша назва – целулоїд). Паркезін був уперше представлений на Великій Міжнародній виставці в Лондоні у 1862 році.
У другій половині 1950-х – початку 1960-х років у моду увійшла пластмаса. Відразу в кількох країнах з'явилися не просто проекти, а й збудовані будинки, виконані з різних видів пластику. Радянський Союз був винятком.
Відомий хімік Лео Бакеланд експериментував із формальдегідом та фенолом у домашній лабораторії. В результаті він отримав речовину, яка виявилася пластичніше, міцніше і квітчастіше паркезину. Назвали його бакеліт і вигадали для нього тисячу застосувань у виробництві: від тих же прикрас до домашньої техніки. Збережена копія
Вважається що пластик відрізняється більшою міцністю, він не дряпається і не ламається (Приклад – пластикові вікна, полікарбонат – полімер, з якого роблять лінзи для окулярів). А ось крихкий і неякісний матеріал називають пластмасою (приклад – китайські іграшки).